Варто відвідати

Що варто відвідати в Тальнівській міській територіальній громаді?

МИСЛИВСЬКИЙ ЗАМОК

Мисливський палац Шувалових 1896-1903 рр.  –  пам’ятка архітектури національного значення. Розташований в мальовничій частині Тальнівського парку. Збудований   графом П.П. Шуваловим за проектом Андреаса  Клемменсена (Копенгаген, Данія). Пам'ятка - рідкісний витвір архітектурного модерну, в якому своєрідно переплетені різні стильові напрямки, використані модернізовані форми французьких заміських будинків епохи Ренесансу. Будівля складається з двох частин: південної житлової та північної, в стилі англійського котеджу, що мала господарське призначення. Архітектурне оформлення споруди зведено до мінімуму: фасади з ритмічно розташованими прямокутними віконними прорізами завершені карнизами складного профілю. Декоративне оздоблення виділяє функціональні вузли замку. Центральна вежа прикрашена балконом на консолях і ліпним картушем з родовим гербом графа П.П. Шувалова та латинським афоризмом «Prowidenzia duce».  

Адреса: м.Тальне, вул. Замкова, 84. 

Місцерозташування на карті: https://goo.gl/maps/u2LSAp2Rhu9w1jA27

ТАЛЬНІВСЬКИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ТАЛЬНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

29 січня 2013 року сесія Тальнівської міської ради прийняла рішення про створення музею історії м. Тальне. Цього ж року за проектом лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, архітектора С. М. Фурсенка та головного архітектора проекту А. Ю. Ніколенко, розпочалася реконструкція нежитлової будівлі по вулиці Соборній, 26 під музей історії. В жовтні 2016 року об’єкт був готовим до експлуатації.

Урочисте відкриття Тальнівського музею історії відбулося 14 жовтня 2017 року в день Покрови Пресвятої Богородиці та День Українського козацтва.

Заклад є єдиним профільним освітньо-культурним закладом Тального. Робота музею зорієнтована на пошук, вивчення, комплектування, збереження і популяризацію матеріальної та духовної культури Тальнівщини.

На даний час у музеї відкрито сім експозицій, де представлені унікальні матеріали, які знайомлять відвідувачів з історією Тальнівщини від найдавніших часів до середини ХХ століття. А також, виокремлена виставкова зала, де періодично презентуються тематичні виставки, творіння жителів Тальнівщини та відбуваються майтер-класи та інші культосвітні заходи.

Адреса: м. Тальне, вул. Соборна, 26

тел: 3 09 50

СВЯТО-ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА

Православний кам’яний храм Святої Трійці в м. Тальному побудований 1846 року графом Наришкіним, освячений 1847 року. Тут покоївся прах графині Софії Потоцької, перенесений в 1846 році із храму міста Умані. В храмі Святої Трійці, окрім внутрішньої розкішної величної краси, багатого церковного начиння та священицьких риз, були рідкісні старовинні ікони, написані італійськими майстрами. В роки Радянської влади Стято-Троїцьку церкву закрили. Розібрали дзвіницю, знесли куполи. В будівлі церкви облаштували театр, після 1944 року – склад міського споживчого товариства, з 1965  – хлібзавод, який розміщений там і понині. Склеп, в якому була перепохована графиня Софія Потоцька зруйнували. Частину надгробних плит перенесли до Мисливського замку, а всі захоронення біля церкви зрівняли з землею і накрили асфальтом.   

Адреса: м.Тальне, вул. Соборна, 71

Місцерозташування на карті:

КОСТЕЛ СВЯТОЇ АННИ

Римо-католицький костел Святої Анни – одна з найстаріших будівель міста. Костел збудований у 1850 - х роках графом П. Шуваловим.  

Діяв спочатку  як фамільна каплиця Звенигородської парафії «Тальновская каплица подлежащая Звенигородской Римско-Католической приходской церкви». В 1910-1911 роках коштом власника Тальнівського маєтку князем Сергієм Долгоруковим костел був відновлений і «отримав» сьогоднішній вигляд. За радянської влади костел закрили, тут в свій час розміщувалися  склад, інкубаторна станція, типографія,  цех з виробництва пам'ятників. 1992 року повернену святиню реставровано під керівництвом художника Андрія Кулагіна. В костелі збереглися фрагменти настінного  розпису, пам’ятна дошка з подякою латиницею Сергію Долгорукому за відбудову храму та мармурова плита з датами народження і смерті Ольги Наришкіної. 

Адреса: м.Тальне, вул. Самойлова, 22

Місцерозташування на карті: https://goo.gl/maps/VNXHZJvmQCExHWwh8

ТАЛЬНІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД

Тальнівський цукровий завод належав графині Софії Львівні Шуваловій, заснований 1849 року. Завдячуючи підприємству, Тальне розрослося в місто. Цукроварня була однією із кращих в Російській губернії. Для потреб заводу 1853 року збудовано цегельний завод, при заводі діяла приватна лікарня С.Л. Шувалової та богодільня. В часи радянської влади завод був збережений, при ньому відкрито робітничий клуб, бібліотеку, фабрично-заводське училище, початкову школу, яка згодом стала семерічною, дитячі ясла, створена футбольна команда. В кінці 1990-х років цукрозаводи по Українізупиняли, знищували, то в Тальному його зберегли.  

Адреса: м.Тальне, вул. Графська, 2

Місцерозташування на карті: https://goo.gl/maps/f4Dzk5myjsAAYbq76

ЗАЛІЗНИЧНИЙ ВОКЗАЛ

На відрізку Христинівка - Шпола в 1890-1891 роках за дві версти від містечка графом П.П. Шуваловим збудована залізнична станція «Тальное», яку було відкрито в грудні 1891 року. Вокзал залізничної станції «Тальне» побудований за типовим проектом, за береговою схемою, яка була поширена в Україні наприкінці XIX століття.  Виразний ступінчатий силует пам'ятки дуже динамічний, скромний архітектурний декор, майстерно виконаний цегляною кладкою. Вокзал є пам'яткою архітектури кінця XIX століття. За 130 років вокзал лише змінив свій колір з червоного на бірюзовий.   

Адреса: м.Тальне, вул. Вокзальна,187

Місцерозташування на карті: https://goo.gl/maps/CZ7fQga9gUkLzxsp7

ВОДОНАПІРНА ВЕЖА

Вежа водогону, забудови 1890-1891 року. Одна з перших водогінних споруд містечка. Це однотипна гідротехнічна споруда при залізничній станції «Тальне» в системі водопостачання для регулювання тиску і витрати води, створення її запасу. Основний будівничий матеріал - камінь та цегла. Вежу збудували висотою у 10 метрів, на вершині для водопостачання встановили резервуар-водозбірник на 20 000 л.  

Адреса: м.Тальне, 

Місцерозташування на карті:

ПАРК-ПАМ’ЯТКА САДОВО-ПАРКОВОГО  МИСТЕЦТВА ДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ «ТАЛЬНІВСЬКИЙ»

 Садово-парковий ландшафт створений в різні історичні періоди в руслі модних тенденцій, характерних для відповідного часу.

 На околиці Тального лісовий масив із дерев'яним, згодом кам’яним мисливським будинком, у ХVІІІ-ХІХ століттях послідовно належав графам Потоцьким, Наришкіним, Шуваловим, Долгоруковим.

Тальнівський парк створювався з 1850 по 1880 роки, територіально входив до Тальнівського маєтку її величності Софії Львівни графині Шувалової.  План парку був розроблений в 1875 році. Композиція парку складалася з розташованого в центрі замку, численних галявин та алей, куртин.. Окремі деталі парку збереглися до наших днів, зокрема величні дуби-солітери. В композиції парку багато цікавих елементів та об’єктів.  

Адреса: м.Тальне, вул. Замкова 

Місцерозташування на карті: https://goo.gl/maps/TZsJFhgBMz2Jenpn8

ДЖЕРЕЛА "ЖИВОЇ" ТА "МЕРТВОЇ" ВОДИ В С. ГЛИБОЧОК

Джерела  «живої» та «мертвої» води у с. Глибочок як об'єкт природно-заповідного фонду створено рішенням Черкаської обласної ради від 05.03.2019 року № 29-48/VIІ.

Площа 11,9 га. Під охороною оповиті легендами джерела, які вважаються цілющими, простягаються вдовж русла річки Гірський Тікич, що протікає територією села; місце зростання червонокнижних видів рослин.

Колодисте. Неймовірний козацький цвинтар

Цвинтар у Колодистому – це надзвичайна пам’ятка історії та мистецтва, це об’єкт історичної пам’яті, якому не багато рівних в Україні, за рівнем мистецької довершеності. 

У 18 столітті на цвинтарі у Колодистому ховали козаків (низових та реєстрових), а у 19 столітті – їх нащадків, які перейшли у стан державних селян, але продовжували вважати й називати себе козаками. Згідно даних “Словника географічного Королівства Польського” у Колодистому у середині 19 століття мешкало 1350 осіб – 50 євреїв, а решта – українці (православні). Одним із головних занять селян було видобування й обробка каменю-пісковику, який видобувався із місцевого родовища. Каменотеси виготовляли жорна та надгробки, які продавали у значну кількість сіл. Зважаючи на розміри, колорит та естетичність хрестів у Колодистому, можна припустити, що найбільші й найгарніші кам’яні хрести каменотеси залишали собі. Ще одне припущення – мешканці Колодистого були досить багатими людьми, якщо могли дозволити собі такі великі й майстерно зроблені надгробки. На початку 19 століття такий хрест в середньому коштував 25 карбованців – величезну суму, яку селяни мусили копити не один рік. Можна зрозуміти, що великий і красивий надгробок поставити було престижно, а особливо для козака-каменотеса.

Добути великий пісковиковий моноліт, щоб потім витесати із нього хреста – задача дуже складна. Дослідники пишуть, що технології видобування таких монолітів майстри Київської губернії навчилися від наддністрянських каменотесів, а тих навчили майстри із Італії.

Дослідники-мистецтвознавці запропонували, щоб уникнути суперечок, називати кам’яні хрести українців, в тому числі й козацькі, давньоукраїнськими. Можна, звичайно, посилатись і на форму лапчастого хреста, яка походить від хреста тамплієрського ордену. Такі хрести називають козацькими і зараз вони масово використовуються в українській геральдиці та символіці.

Площа старовинного цвинтаря 13 286 кв.м, периметр 473 м.

Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура»

Музей державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура" презентує найбільші ранньоземлеробські поселення мідно-кам'яної доби, залишки яких компактно розташовуються на території Південно-Західної Черкащини. Практично всі трипільські поселення-гіганти знаходяться на території Звенигородського та Уманського районів (18 поселень) і мають площі більші за 100 га.  Вони у кілька разів є більшими за тогочасні мега-поселення в інших куточках світу та існували за 1000-500 років до створення перших міст у Месопотамії.

Музей знаходиться поруч найбільших з таких гігантів - "Тальянки" (450 га, 38 ст. до н.е.), "Майданецьке" (270 га. 37 ст. до н.е.), "Доброводи" (250 га, 39 ст. до н.е.). Кожне з таких поселень нараховувало до 3000 жител. До складу Заповідника входить 11 трипільських поселень.

Рідкісні та унікальні артефакти V - IV тисячоліть до нової ери формують найбільшу в Україні трипільську експозицію, що представлена в 7 музейних залах. ЇЇ родзинкою є колекція зразків трипільського житлобудування, зібрана за останніх 20 років археологічних досліджень.

Кількість виставлених експонатів – 600, серед яких - музеєфіковані гончарні горни та відтворені у натуральному розмірі два трипільських житла. Заповідник також має цифровий формат свого віртуального музею з 3-D моделями артефактів та доповненою реальністю.

        Щорічні археологічні розкопки дають можливість організовувати сезонні екскурсії на місця їх проведення.

Адреса: вулиця Прикордонників, 5, с. Легедзине, Черкаська область, 20435