Книга пам'яті загиблим Захисникам України

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ!

ПАРАЩУК Юрій Григорович

(01.07.1966 - 20.02.2014)

Народився 1 липня 1966 року у місті Тальне. Після закінчення школи переїхав спочатку до Києва, а згодом до Харкова.

На Майдан приїздив із 1 грудня 2013 року. Вступив до лав «Свободи». Рятував людей, не маючи жодних захисних засобів, навіть шолома. 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності у Києві його вбила снайперська куля. Снайпер поцілив йому в потилицю під час відступу силовиків із барикад на Інститутській вулиці.

ЯРОШЕНКО Сергій Григорович

(10.05.1978 - 22.05.2014)

Народився 10 травня 1978 р. в с. Лісове.

22 травня 2014 року загинув від кульового поранення голови в бою з терористами поблизу Рубіжного на Луганщині. Бойовики, що перебували на обладнаних позиціях на березі річки Сіверський Донець, вчинили напад із застосуванням стрілецької зброї та гранатометів на колону механізованого взводу, яка рухалась через міст автошляхом в напрямку Новодружеська.

МАЛИШ Віталій Васильович

(02.06.1991 - 29.08.2014)

Житель села Павлівка Перша. Загинув 28 серпня 2014 року у нерівному бою з терористами і окупантами в зоні проведення антитерористичної операції під Іловайськом, захищаючи територіальну цілісність України.

МЕЛЬНИЧЕНКО Віктор Васильович

(24.05.1972 - 12.10.2014)

Народився 24 травня 1972 р., в с. Веселий Кут.

Загинув 12 жовтня 2014 р. поблизу Дебальцеве від численних ушкоджень внутрішніх органів після поранення, отриманого внаслідок мінометного обстрілу.

ШЕВЦОВ Олександр Михайлович

(24.04.1980 - 24.01.2015)

Народився в місті Тальне 24 квітня 1980 року. А в квітні 2014 року пішов добровольцем на захист цілісності України. Служив Олександр старшим солдатом 15 окремого гірськопіхотного батальйону 128 гірськопіхотної бригади. Восени отримав поранення, а після лікування побував у короткостроковій відпустці вдома на реабілітації.

24 січня 2015 року Шевцов Олександр Михайлович загинув у нерівному бою, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.

ІВЧЕНКО Василь Васильович

(09.01.1996 - 28.08.2016)

Народився 9 січня 1996 р. в с. Шаулиха. з трирічного віку проживав у Папужинцях Тальнівського району. Загинув 28 серпня 2016 р. від осколкових поранень під час мінометного обстрілу опорного пункту поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область).

Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

БЕЗУГЛИЙ Дмитро Петрович

(29.12.1982 - 30.10.2016)

Народився 29 грудня 1982 р. В м. Тальне, Черкаська область.

Загинув 30 жовтня 2016 р. під час бойового зіткнення поблизу смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район) Донецької області.

Указом Президента України № 511/2016 від 19 листопада 2016 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ОВЕРЧЕНКО Дмитро Олександрович

(24.01.1989 - 29.01.2017)

Народився 24 січня 1989 р. В м. Кривий Ріг.

Загинув 29 січня 2017 року, коли командуванню 1-го механізованого батальйону було поставлено бойове завдання розгорнути два спостережні пости перед передовими позиціями противника. О 4-й годині ранку штурмова група капітана Кизила в кількості 19 бійців, висуваючись на позиції для зайняття спостережних постів, виявила ворожу диверсійно-розвідувальну групу та вступила у вогневе зіткнення.

В результаті бою противник був вимушений відступити до своїх позицій. Під час відходу сил терористів розпочався артилерійській обстріл зі сторони противника. Капітаном було прийнято рішення зайняти взводний опорний пункт (ВОП) противника задля збереження життя і здоров'я військовослужбовців.

Під час зайняття взводного опорного пункту терористів розпочалось бойове зіткнення штурмової групи з переважаючими силами противника. Внаслідок бою противник зазнав втрат у кількості 20 терористів, одного бойовика «ДНР» взято в полон.

Після бойового зіткнення капітан Кизило організував оборону цього ВОП до підходу основних сил 1-го механізованого батальйону. Штурмова група відбила атаку противника, після чого зі сторони терористів знову розпочався артилерійський обстріл. О 9:40 внаслідок прямого влучення артилерійського снаряду в окоп капітан А. Кизило, молодший сержант В. Бальченко та солдат Д. Оверченко з його штурмової групи загинули. Також під час цього бою загинув сержант В. Крижанський.

Указом Президента України № 22/2017 від 1 лютого 2017 року, "за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ЖОВТОБРЮХ Артем Олегович

(11.04.1997-14.02.2018)

Народився 11 квітня 1997 р. в с. Криві Коліна.

Загинув 14 лютого 2018 р. під час несення служби в районі с. Широкине, Волноваський район, Донецька область. Разом з Артемом загинули матрос А. Новицький, молодший лейтенант О. Бурданов та старший матрос В. Литвиненко.

Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». Нагороджений відзнакою "За оборону Маріуполя". Нагороджений відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО». Нагороджений відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.

ГЕШ Євген Іванович

(05.03.1987 - 29.10.2014)

Народився 5 березня 1987 р., в с. Степне.

Загинув 29 жовтня 2014 р. в бою з російськими бойовиками в районі села Сокільники (Новоайдарський район) на Луганщині. Військові потрапили у засідку, БТР десантників було підбито. Євген кулеметним вогнем прикривав відхід групи та врятував життя своїх товаришів, вони бачили як БТР горів. Тіло воїна не знайшли.

КУЛІКОВ Денис Дмитрович

(07.10.2001 - 14.03.2022)

Народився 7 жовтня 2001 року у с.Дзвеняче Тетіївського району Київської області, згодом із сім’єю у 2005 році переїхав у с.Майданецьке, що на Тальнівщині.

Тут провів дитячі та юнацькі роки.

Майже одразу після закінчення Майданецької школи вступив до лав Збройних Сил України: розпочав військову службу за контрактом в окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Поряд з проходженням військової служби навчався в ВСП «Тальнівський будівельно-економічний коледж фаховий коледж Уманського національного університету садівництва», мріяв здобути професію техніка-будівельника.

14 березня 2022 року загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Мощун, поблизу м.Буча.

Похований у рідному селі Майданецьке.

КІМЛИК Володимир Іванович

(18.04.1968 - 10.03.2022)

Народився 18.04.1968р. у с.Романівка Тальнівського району Черкаської області.

У 1969 році батьки з малим Володимиром переїхали до Лоташевого, де він провів дитячі роки. По закінченню 6 класів Лоташівської загальноосвітньої школи сім’я Кімликів переїхала до Кривих Колін, де Володимир здобув повну загальну середню освіту.

У Києві здобув фах електрозварювальника, після чого пройшов строкову військову службу в лавах Радянської армії.

Потім працював за спеціальністю і проживав у Черкасах, а після одруження - у м.Біла Церква.

З травня 2016 року брав участь у бойових діях як боєць «Правого сектору».

Був двічі поранений, мав бойові нагороди.

У 2022 році під час повномасштабного російського вторгнення знову став на захист Батьківщини.

Загинув 10 березня 2022 року під час її захисту від рашистів на Броварському напрямку.

ЗАХАРЧЕНКО Олександр Григорович

(08.09.1964 - 15.04.2022)

Народився 08.09.1964р. у с. Криві Коліна Тальнівського району Черкаської області у багатодітній сім’ї.

Загальну середню освіту здобув у Кривоколінській школі, у Знам’янці здобув професію водія електровозів, після чого пройшов строкову службу у складі військово-морського флоту.

Згодом проживав у Броварах. Здобувши вищу освіту за спеціальністю енергетика, працював за спеціальністю.

Потім організував власну справу з виготовлення меблів.

Під час повномасштабного російського воєнного вторгнення пішов добровольцем Добровольчого батальйону «ОДЧ Карпатська Січ” давати відсіч ворогу.

Боєць загинув 15.04.2022р. в м.Ізюм, що на Харківщині.

Похований 20.04.2022 на малій батьківщині - у с. Криві Коліна.

БІЛОУС Сергій Миколайович

(03.02.1981 - 13.04.2022)

Народився 03.02.1981р. в с. Корсунка Тальнівського району Черкаської області.

Дитячі, юнацькі, молоді роки провів у рідному селі Корсунка.

Неповну середню освіту здобув у Корсунській загальноосвітній школі I-II ступенів, по закінченню якої професійну освіту здобував у Тальянківському аграрному технікумі, отримав кваліфікацію зоотехніка.

Працював за фахом спочатку у місцевому колгоспі, а потім, з часу припинення його роботи, трудився на різних роботах.

Сергій Білоус брав участь у відсічі агресора під час АТО з 12.03.2015р. по 20.04.2016, під час повномасштабного російського вторгнення був призваний 05.03.2022 до батальйону «Донбас», був кулеметником другої штурмової роти.

Загинув 13.04.2022 року в м. Мар’їнка Донецької області.

Похований 21.04.2022 року у селі Корсунка.